tinnitus

Стороннє тіло слухового ходу — це будь-який чужорідний предмет, живий організм або речовина, що випадково чи навмисно потрапили до порожнини вушного каналу. Такі випадки трапляються у всіх: від дітей, які досліджують власний організм, до підлітків та дорослих під час роботи на полі, у лісі чи навіть уві сні, коли може потрапити комаха. Особливо небезпечними є насінини, адже вони швидко набухають, і при видаленні можуть додатково травмувати слуховий хід. Іноді для вилучення стороннього тіла потрібне місцеве чи навіть загальне знеболення. Перелік можливих сторонніх тіл значно ширший, ніж наведено вище, але це найпоширеніші приклади з практики. Клінічний випадок: До мене звернувся 12-річний хлопець, який допомагав прибирати в майстерні. Він знайшов кульки від металевого підшипника й вирішив покласти одну у вухо. Витягнути її самостійно він не зміг. З часом з’явився біль, набряк, шум у вусі та зниження слуху. Кулька щільно «сіла» у вухо, утворився вакуум, посилилося виділення сірки, і будь-яка спроба доторкнутися лише проштовхувала її глибше, викликаючи сильний біль. Наступного дня батьки звернулися на прийом, і за допомогою магніту кульку вдалося видалити. Можливі ускладнення Стороннє тіло може травмувати барабанну перетинку, спричинити її розрив (перфорацію) та поширити інфекцію у середнє вухо. Там тепло й волого, що створює сприятливі умови для розвитку інфекції та подальшого порушення слуху. Що робити: Якщо у вухо потрапив предмет, який не може самостійно вийти: спробуйте нахилити голову так, щоб хворе вухо було внизу, і акуратно витрусити; ні в якому разі не використовуйте пінцет чи інші предмети для самостійного видалення; обов’язково зверніться до оториноларинголога. На прозірках нижче ви можете побачити різноманітні предмети, які були вилучені з людських вух, а також ускладнення, що виникли через несвоєчасне звернення та байдужість до власного здоров’я. Будьте обережні та бережіть своє здоров’я!

Пацієнти із закладеністю вуха — одні з найчастіших звернень до отоларинголога влітку. Особливо після купання або використання ватних паличок чи інших предметів для «очищення» вуха від сірки. Насправді такі дії лише проштовхують сірку глибше та утрамбовують її. Симптоми: Разом із закладеністю можуть турбувати: шум у вусі, відчуття «переслуховування» самого себе, поступове зниження слуху. Важливо розрізняти: якщо симптоми виникли різко після маніпуляцій чи потрапляння води — ймовірно, це сірчаний корок; якщо слух погіршується поступово, протягом днів, супроводжується болем, нежитем чи температурою — це може бути інше захворювання, і потрібен огляд лікаря. Клінічний випадок До мене звернулися родичі 89‑річної пацієнтки, яка роками перепитувала, дивилася телевізор на високій гучності, що заважало сусідам. Родичі хотіли підібрати слуховий апарат.Під час огляду в слухових ходах були виявлені сірчані корки, які блокували звук. Після їх видалення пацієнтка здивувалася, що родичі на неї кричали, і попросила говорити тихіше, бо тепер вона добре чує. Через тиждень родичі повідомили, що вона перестала перепитувати, зменшила гучність телевізора та стала більш активною у спілкуванні. Цей випадок показує, наскільки сірчаний корок може погіршувати якість життя пацієнта та його близьких, і як просто можна вирішити проблему. Хто в групі ризику? Є категорія людей, у яких з різних причин: підсилена робота сірчаних залоз, порушений вихід сірки. Такі пацієнти знають, що кожні 3–6 місяців їм потрібно звертатися до лікаря для видалення сірчаних мас, щоб уникнути блокування слухового ходу. Для кращого розуміння патології я додаю фото: на муляжі показано, як саме сірчаний корок розташовується у слуховому ході; а також реальний приклад — корок, який був видалений у пацієнтки з клінічного випадку, про який я розповідав вище. Ці зображення наочно демонструють, наскільки щільно сірка може блокувати слуховий хід і як просте видалення корка здатне миттєво відновити слух та покращити якість життя. Важлива ремарка Ніколи не займайтеся самолікуванням без консультації спеціаліста. Будьте здорові!