Стороннє тіло носа — це невеликі об’єкти, що потрапляють у носовий хід, найчастіше в дитячому віці. Вони спричиняють утруднене носове дихання, виділення слизу та переляк, адже ситуація виходить з-під контролю. Замість веселих ігор дитина змушує батьків терміново звертатися за допомогою до оториноларинголога. Якщо ж дитина забуде про стороннє тіло, це може призвести до запалення носового ходу та інфекції в короткостроковій перспективі, а в довгостроковій — до утворення риноліту (про нього я обов’язково напишу в одному з наступних постів). Приклад з практики До мене звернувся батько з 5-річним сином. Хлопчик грався шматочками поролону й засунув один у ніс. Батьки намагалися витягнути його пінцетом, але він вислизав і проштовхувався ще глибше. Вони швидко звернулися у приймальне відділення, де після огляду та знеболення стороннє тіло вдалося видалити за кілька хвилин. Після цього і дитина, і батьки з полегшенням зрозуміли, що губка в носі — зовсім не кращий «компаньйон» для забав. Порада для батьків Будьте уважні з дітьми та дрібними предметами. Лише кілька секунд дитячої тиші можуть перетворитися на серйозну проблему. Особливо небезпечні батарейки для годинників: потрапивши у вологий ніс, вони активуються й спричиняють хімічний опік, який потребує не лише видалення батарейки, а й ретельного догляду, щоб уникнути ускладнень. Якщо дитина поклала щось у ніс і ви не можете видалити предмет самостійно, не намагайтеся витягнути його пінцетом чи іншими предметами — у більшості випадків ви лише проштовхнете його глибше. Є безпечна техніка, яка називається «мамин поцілунок»: покладіть дитину на бік так, щоб ніздря зі стороннім тілом була знизу; зробіть глибокий вдих; щільно прикладіть губи до губ дитини, закрийте пальцем вільну ніздрю; видихніть повітря у рот дитини. У багатьох випадках стороннє тіло вилітає з носа, наче пробка з пляшки. Якщо ж техніка не допомогла — обов’язково зверніться до лікаря. На фото ви можете побачити різні сторонні тіла, які були видалені з носа пацієнтів, та те, як вони виглядають під час ендоскопічного огляду. Якщо вам цікаво дізнатися більше про сторонні тіла ЛОР-органів — перегляньте інші мої пости, вони доповнюють цю тему. Будьте обережні та здорові!

Фурункул носа — це запалення волосяного фолікула, яке може поширюватися на навколишні ділянки. Найчастіше він виникає через забруднення, травмування шкіри, недостатню гігієну обличчя або гормональні зміни, що характерні для підліткового віку. У цей період активно працюють сальні та потові залози, що часто призводить до їхньої закупорки. Найгірше, що можна зробити — видавлювати прищик. Це може поширити інфекцію на сусідні тканини, викликати сильніший набряк і запалення. Особливо небезпечно у ділянці носа та губ, яку називають «трикутником смерті». Судини цієї зони мають прямий зв’язок із кавернозним синусом — венозним сплетінням, що веде кров безпосередньо до мозку. Це означає, що інфекція може швидко поширитися й спричинити важкі ускладнення, включно з менінгітом. Клінічний випадок фурункула носа До мене звернулася мати з 14‑річним сином. Протягом останніх кількох місяців у хлопця на обличчі з’являлися прищі, і один із них у ділянці верхньої губи та носа почав турбувати: з’явився набряк, виник біль у верхній губі, шкіра стала гарячою на дотик. На запитання, чи він видавлював прищі, пацієнт відповів, що час від часу робив це самостійно. Огляд: було виставлено діагноз — фурункул носа. Тактика: пацієнта скеровано на стаціонарне лікування у дитяче відділення, адже цей стан є небезпечним і потребує ретельного спостереження та догляду. Результат Через 14 днів після стаціонарного лікування та консультації дерматолога хлопець повторно звернувся. Йому підібрали догляд за шкірою обличчя, і стан значно покращився: від фурункула не залишилося сліду, загальний вигляд шкіри став кращим. Що робити при появі фурункула? Не видавлювати прищик — у більшості випадків він зникне самостійно за кілька днів. Можна обробити його спиртом, щоб підсушити та пришвидшити загоєння. Якщо з’явився значний біль чи набряк — негайно звернутися до отоларинголога. У складних випадках може знадобитися стаціонарне лікування: лікар розкриє гнійник, встановить дренаж, визначить збудника інфекції та призначить антибактеріальні препарати й антикоагулянти для профілактики тромбозів. Зазвичай стан покращується вже за кілька днів. Профілактика Щоденний догляд за шкірою обличчя. Уникати потрапляння пилу та бруду в ніс. Не торкатися носа брудними руками.