Риноліт — це тверде утворення у порожнині носа, яке формується протягом місяців чи навіть років навколо дрібного стороннього тіла, згустку крові або слизу внаслідок відкладення солей кальцію. Це рідкісна патологія, яка потребує уважності з боку отоларинголога. Часто її виявляють випадково — під час рутинного КТ‑обстеження у стоматологічних чи інших випадках. На знімках чітко видно сторонній предмет у носових ходах, пазухах або структурні зміни. До речі, регулярне використання КТ голови дозволяє виявляти багато ЛОР‑патологій на ранніх стадіях, ще до появи виражених симптомів. Клінічний випадок До мене звернулася 14‑річна пацієнтка зі скаргами на утруднене носове дихання та тривалі виділення з носа. Лікування проводилось неодноразово, але ефект був короткочасним. Під час огляду після анемізації носових ходів було виявлено стороннє тіло, покрите слизом, яке мало щільну «гіпсову» структуру та вільно рухалося, але видалити його одразу не вдалося. Пацієнтці було рекомендовано пройти КТ додаткових пазух носа для уточнення структури та розташування риноліту. Згодом його успішно видалили під загальним наркозом. Для мене це вже другий випадок риноліту у практиці — надзвичайно цікаво, враховуючи рідкісність патології. На фото та відео нижче ви можете побачити розташування риноліту в носі пацієнтки, його КТ‑структуру та процес видалення. Також наведено інший випадок, який може бути цікавим. Якщо у вас є скарги на носове дихання чи інші симптоми, не відкладайте — звертайтесь до оториноларинголога.

Стороннє тіло носа — це невеликі об’єкти, що потрапляють у носовий хід, найчастіше в дитячому віці. Вони спричиняють утруднене носове дихання, виділення слизу та переляк, адже ситуація виходить з-під контролю. Замість веселих ігор дитина змушує батьків терміново звертатися за допомогою до оториноларинголога. Якщо ж дитина забуде про стороннє тіло, це може призвести до запалення носового ходу та інфекції в короткостроковій перспективі, а в довгостроковій — до утворення риноліту (про нього я обов’язково напишу в одному з наступних постів). Приклад з практики До мене звернувся батько з 5-річним сином. Хлопчик грався шматочками поролону й засунув один у ніс. Батьки намагалися витягнути його пінцетом, але він вислизав і проштовхувався ще глибше. Вони швидко звернулися у приймальне відділення, де після огляду та знеболення стороннє тіло вдалося видалити за кілька хвилин. Після цього і дитина, і батьки з полегшенням зрозуміли, що губка в носі — зовсім не кращий «компаньйон» для забав. Порада для батьків Будьте уважні з дітьми та дрібними предметами. Лише кілька секунд дитячої тиші можуть перетворитися на серйозну проблему. Особливо небезпечні батарейки для годинників: потрапивши у вологий ніс, вони активуються й спричиняють хімічний опік, який потребує не лише видалення батарейки, а й ретельного догляду, щоб уникнути ускладнень. Якщо дитина поклала щось у ніс і ви не можете видалити предмет самостійно, не намагайтеся витягнути його пінцетом чи іншими предметами — у більшості випадків ви лише проштовхнете його глибше. Є безпечна техніка, яка називається «мамин поцілунок»: покладіть дитину на бік так, щоб ніздря зі стороннім тілом була знизу; зробіть глибокий вдих; щільно прикладіть губи до губ дитини, закрийте пальцем вільну ніздрю; видихніть повітря у рот дитини. У багатьох випадках стороннє тіло вилітає з носа, наче пробка з пляшки. Якщо ж техніка не допомогла — обов’язково зверніться до лікаря. На фото ви можете побачити різні сторонні тіла, які були видалені з носа пацієнтів, та те, як вони виглядають під час ендоскопічного огляду. Якщо вам цікаво дізнатися більше про сторонні тіла ЛОР-органів — перегляньте інші мої пости, вони доповнюють цю тему. Будьте обережні та здорові!

Фурункул носа — це запалення волосяного фолікула, яке може поширюватися на навколишні ділянки. Найчастіше він виникає через забруднення, травмування шкіри, недостатню гігієну обличчя або гормональні зміни, що характерні для підліткового віку. У цей період активно працюють сальні та потові залози, що часто призводить до їхньої закупорки. Найгірше, що можна зробити — видавлювати прищик. Це може поширити інфекцію на сусідні тканини, викликати сильніший набряк і запалення. Особливо небезпечно у ділянці носа та губ, яку називають «трикутником смерті». Судини цієї зони мають прямий зв’язок із кавернозним синусом — венозним сплетінням, що веде кров безпосередньо до мозку. Це означає, що інфекція може швидко поширитися й спричинити важкі ускладнення, включно з менінгітом. Клінічний випадок фурункула носа До мене звернулася мати з 14‑річним сином. Протягом останніх кількох місяців у хлопця на обличчі з’являлися прищі, і один із них у ділянці верхньої губи та носа почав турбувати: з’явився набряк, виник біль у верхній губі, шкіра стала гарячою на дотик. На запитання, чи він видавлював прищі, пацієнт відповів, що час від часу робив це самостійно. Огляд: було виставлено діагноз — фурункул носа. Тактика: пацієнта скеровано на стаціонарне лікування у дитяче відділення, адже цей стан є небезпечним і потребує ретельного спостереження та догляду. Результат Через 14 днів після стаціонарного лікування та консультації дерматолога хлопець повторно звернувся. Йому підібрали догляд за шкірою обличчя, і стан значно покращився: від фурункула не залишилося сліду, загальний вигляд шкіри став кращим. Що робити при появі фурункула? Не видавлювати прищик — у більшості випадків він зникне самостійно за кілька днів. Можна обробити його спиртом, щоб підсушити та пришвидшити загоєння. Якщо з’явився значний біль чи набряк — негайно звернутися до отоларинголога. У складних випадках може знадобитися стаціонарне лікування: лікар розкриє гнійник, встановить дренаж, визначить збудника інфекції та призначить антибактеріальні препарати й антикоагулянти для профілактики тромбозів. Зазвичай стан покращується вже за кілька днів. Профілактика Щоденний догляд за шкірою обличчя. Уникати потрапляння пилу та бруду в ніс. Не торкатися носа брудними руками.