Риноліт — це тверде утворення у порожнині носа, яке формується протягом місяців чи навіть років навколо дрібного стороннього тіла, згустку крові або слизу внаслідок відкладення солей кальцію. Це рідкісна патологія, яка потребує уважності з боку отоларинголога. Часто її виявляють випадково — під час рутинного КТ‑обстеження у стоматологічних чи інших випадках. На знімках чітко видно сторонній предмет у носових ходах, пазухах або структурні зміни. До речі, регулярне використання КТ голови дозволяє виявляти багато ЛОР‑патологій на ранніх стадіях, ще до появи виражених симптомів. Клінічний випадок До мене звернулася 14‑річна пацієнтка зі скаргами на утруднене носове дихання та тривалі виділення з носа. Лікування проводилось неодноразово, але ефект був короткочасним. Під час огляду після анемізації носових ходів було виявлено стороннє тіло, покрите слизом, яке мало щільну «гіпсову» структуру та вільно рухалося, але видалити його одразу не вдалося. Пацієнтці було рекомендовано пройти КТ додаткових пазух носа для уточнення структури та розташування риноліту. Згодом його успішно видалили під загальним наркозом. Для мене це вже другий випадок риноліту у практиці — надзвичайно цікаво, враховуючи рідкісність патології. На фото та відео нижче ви можете побачити розташування риноліту в носі пацієнтки, його КТ‑структуру та процес видалення. Також наведено інший випадок, який може бути цікавим. Якщо у вас є скарги на носове дихання чи інші симптоми, не відкладайте — звертайтесь до оториноларинголога.

Инородное тело носа — это небольшие предметы, попадающие в носовой ход, чаще всего в детском возрасте. Они вызывают затруднение носового дыхания, слизистые выделения и испуг, так как ситуация выходит из-под контроля. Вместо веселых игр ребенок заставляет родителей срочно обращаться за помощью к оториноларингологу. Если же ребенок забудет об инородном теле, это может привести к воспалению носового хода и инфекции в краткосрочной перспективе, а в долгосрочной — к образованию ринолита (о нем я обязательно напишу в одном из следующих постов). Пример из практики Ко мне обратился отец с 5-летним сыном. Мальчик играл кусочками поролона и засунул один в нос. Родители пытались извлечь его пинцетом, но он выскальзывал и продвигался еще глубже. Они быстро обратились в приемное отделение, где после осмотра и обезболивания инородное тело удалось удалить за несколько минут. После этого и ребенок, и родители с облегчением поняли, что губка в носу — совсем не лучший «компаньон» для забав. Совет для родителей Будьте внимательны к детям и мелким предметам. Всего несколько секунд детской тишины могут обернуться серьезной проблемой. Особенно опасны часовые батарейки: попав во влажную среду носа, они активируются и вызывают химический ожог, который требует не только удаления батарейки, но и тщательного ухода во избежание осложнений. Если ребенок засунул что-то в нос и вы не можете извлечь предмет самостоятельно, не пытайтесь достать его пинцетом или другими предметами — в большинстве случаев вы лишь протолкнете его глубже. Существует безопасная техника, которая называется «мамин поцелуй»: положите ребенка на бок так, чтобы ноздря с инородным телом находилась снизу; сделайте глубокий вдох; плотно прижмите свои губы к губам ребенка, зажмите пальцем свободную ноздрю; выдохните воздух в рот ребенка. Во многих случаях инородное тело вылетает из носа, словно пробка из бутылки. Если же техника не помогла — обязательно обратитесь к врачу. На фото вы можете увидеть различные инородные тела, которые были удалены из носа пациентов, и то, как они выглядят при эндоскопическом осмотре. Если вам интересно узнать больше об инородных телах ЛОР-органов — посмотрите другие мои посты, они дополняют эту тему. Будьте осторожны и здоровы!

Фурункул носа — це запалення волосяного фолікула, яке може поширюватися на навколишні ділянки. Найчастіше він виникає через забруднення, травмування шкіри, недостатню гігієну обличчя або гормональні зміни, що характерні для підліткового віку. У цей період активно працюють сальні та потові залози, що часто призводить до їхньої закупорки. Найгірше, що можна зробити — видавлювати прищик. Це може поширити інфекцію на сусідні тканини, викликати сильніший набряк і запалення. Особливо небезпечно у ділянці носа та губ, яку називають «трикутником смерті». Судини цієї зони мають прямий зв’язок із кавернозним синусом — венозним сплетінням, що веде кров безпосередньо до мозку. Це означає, що інфекція може швидко поширитися й спричинити важкі ускладнення, включно з менінгітом. Клінічний випадок фурункула носа До мене звернулася мати з 14‑річним сином. Протягом останніх кількох місяців у хлопця на обличчі з’являлися прищі, і один із них у ділянці верхньої губи та носа почав турбувати: з’явився набряк, виник біль у верхній губі, шкіра стала гарячою на дотик. На запитання, чи він видавлював прищі, пацієнт відповів, що час від часу робив це самостійно. Огляд: було виставлено діагноз — фурункул носа. Тактика: пацієнта скеровано на стаціонарне лікування у дитяче відділення, адже цей стан є небезпечним і потребує ретельного спостереження та догляду. Результат Через 14 днів після стаціонарного лікування та консультації дерматолога хлопець повторно звернувся. Йому підібрали догляд за шкірою обличчя, і стан значно покращився: від фурункула не залишилося сліду, загальний вигляд шкіри став кращим. Що робити при появі фурункула? Не видавлювати прищик — у більшості випадків він зникне самостійно за кілька днів. Можна обробити його спиртом, щоб підсушити та пришвидшити загоєння. Якщо з’явився значний біль чи набряк — негайно звернутися до отоларинголога. У складних випадках може знадобитися стаціонарне лікування: лікар розкриє гнійник, встановить дренаж, визначить збудника інфекції та призначить антибактеріальні препарати й антикоагулянти для профілактики тромбозів. Зазвичай стан покращується вже за кілька днів. Профілактика Щоденний догляд за шкірою обличчя. Уникати потрапляння пилу та бруду в ніс. Не торкатися носа брудними руками.